редукціонізм

РЕДУКЦІОНІЗМ (від лат. reductio — повернення, відновлення) — науково-дослідницька методологія, тип наукового (теоретичного) мислення, в більш широкому сенсі — філософсько-світогляднапозиція, які при вирішенні науково-пізнавальних, логіко-методологічних або світоглядно-філософських проблем орієнтовані на принцип редукції, тобто на зведення тверджень (понять, теорій), що стосуються об'єктів або сутностей даного типу, до тверджень (понять, теорій), що стосуються об'єктів якісно іншого типу. Р. спирається на ідею гомогенності буття, єдності знання (науки, наукового методу), універсуму в цілому, припускає можливість елімінації якісної відмінності між формами (рівнями) буття і водночас постулює існування деяких базисних (фундаментальних, засадничих) сутностей (рівнів буття, типів знання), стосовно яких інші сутності (типи знання) є вторинними, похідними, мають феноменальний характер. В конкретно-науковому дослідженні Р. представлений передусім методологією елементаризму (властивості і структуру цілого розглядають як зумовлені властивостями елементарних сутностей, з яких складається ціле; напр., в хімії — хімічні елементи, хімічна атомістика, в фізиці — атоми, елементарні частки, чотири типи фундаментальних фізичних взаємодій; в біології — ген, клітина, організм, в соціології — індивід, соціальна дія). Інша форма Р. — концептуальний (теоретичний) монізм (фундаментпалізм, універсалізм) — заснована на припущенні, що процеси і явища досліджуваної області М можуть бути описані і пояснені за допомогою понять (уявлень), законів і теорій, що стосуються "базисної" області L (напр., у фізиці — ідеологія механіцизму, в біології — фізикалізм, в соціології — психологізм і концепції соціобіології) Н. а ідеологію Р. спиралися дослідження з обґрунтування математики (Кантор: ідея редукції математики до теорії множин; "логіцизм" Фреге і Рассела), а також філософія науки логічного позитивізму (програма створення єдиної науки шляхом запровадження єдиної для всіх наукових дисциплін "уніфікованої" мови, на яку можна було б перекласти будь-яке наукове твердження). Плідність стратегії Р. в певних випадках підтверджує історія науки, але вона також виявляє відносність, обмеженість радикального (догматичного) Р. як єдино наукової і єдино ефективної методології. "Помірний", або "евристичний", Р. орієнтує на оптимальне використання методів Р., але не заперечує якісної (онтологічної) специфіки досліджуваної сфери реальності і можливості використання конкуруючих з Р. антиредукціоністських програм, заснованих на ідеях голізму, органіцизму, системного підходу, цілісності, тотальності, емерджентності, що пов'язані з концептуальним (теоретичним) плюралізмом, запереченням універсалізації якоїсь теорії, принципом нередукованості теорій "вищого рівня" до теорій "нижчого рівня", втілюють концепцію якісної ієрархічності, суттєвої гетерогенності буття і знання.

В. Свириденко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редукціонізм — РЕДУКЦІОНІ́ЗМ. Словник української мови у 20 томах
  2. редукціонізм — -у, ч. Філософська концепція, орієнтована на розв'язання проблеми узгодженості наукових знань на основі вироблення загальної мови описання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. редукціонізм — Філософський і методологічний погляд, який проголошує, що складні явища й процеси треба з'ясовувати, зводячи їх до простіших явищ і процесів, а також до законів, які ними керують. Універсальний словник-енциклопедія