редукція
РЕДУКЦІЯ — в предметному розумінні Р. — це дії або процеси а) зменшення об'єктів (аж до їх зникнення), зменшення певної кількості (величини); б) відновлення об'єкта, його властивостей, стану; в) спрощення структури об'єкта. Термін "Р." набув особливого значення у феноменології Гуссерля: Р. означає спосіб аналізу структури і змісту свідомості, який полягає у виключенні зі сфери предметного розгляду всього емпіричного, зовнішнього по відношенню до "чистої свідомості". В методологічному відношенні Р. розуміють як окрему пізнавальну дію (операцію, процедуру), яка може набувати різних форм: а) Р. як "зведення складного до простого"; б) Р. як зведення цілого до його частин, тобто методологія елементаризму; в) Р. як зведення проблеми вивчення певного типу явищ до використання знань, що стосуються більш "фундаментальної" сфери явищ (Р. хімічних явищ до законів і принципів фізики, Р. явищ спадковості до сфери біохімічних, біомолекулярних процесів та ін.). Р. тісно пов'язана із процедурами інтерпретації, співвідношенням наукових мов різних наукових дисциплін, "перекладом" з однієї мови на іншу; за цим стоїть співвідношення відповідних понятійних систем. У багатьох випадках Р. може розглядатись як процедура, "обернена" до процедури пояснення. Так, Р. теорії Tj до Т2 означає, що поняття і закони (принципи) теорії Tt одержують своє обґрунтування (пояснення) або інтерпретацію через поняття і закони теорії Т2, яка відіграє роль більш "фундаментальної" (напр., співвідношення акустики і механіки). Р. широко використовується в природничих і соціогуманітарних науках, в математиці і логіці. Напр., до Р. вдаються як до методу, що дозволяє спростити процедуру доказу, зокрема шляхом приведення певної тези до нісенітниці (лат.: reductio ad absurdum): для спростування деякого твердження роблять припущення, що дане твердження істинне, і шляхом дедукції одержують висновок, який є абсурдним (суперечить безсумнівно істинному твердженню). Проте Р. як метод дослідження чи мислення має свої границі, потребує достатньо високої методологічної культури, оскільки вона налаштована на нівелювання відмінностей між різними сферами явищ (типами сутностей, об'єктів). Р. зберігає свою методологічну цінність лише за умови врахування того, що гомогенність (однорідність) дійсності є такою ж її важливою рисою, як і її гетерогенність (неоднорідність). Абсолютизація Р. призводить до недооцінки специфіки досліджуваних об'єктів (сфер дійсності) і породжує радикальний ("догматичний") редукціонізм (напр., панмеханіцизм, панфізикалізм, пансоціологізм та ін.).
В. Свириденко
Значення в інших словниках
- редукція — Реду́кція: — зниження, зменшення [44-1] Словник з творів Івана Франка
- редукція — реду́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- редукція — -ї, ж. 1》 Зведення в процесі дослідження одного явища до іншого з метою спрощення та порівняння. || спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редукція — (від лат. reductio — відступ) — метод музичного аналізу, який запропонував Х.Шенкер. За цією теорією структура музичного твору є ієрархією рівнів (шарів)... Словник-довідник музичних термінів
- редукція — РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес або дія, що приводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак. Словник української мови у 20 томах
- редукція — реду́кція (від лат. reductio – повернення, відновлення) 1. Процес або дія, що спричинює зменшення, спрощення чогось. 2. Відновлення елемента з окислу, звільнення його від кисню (відняття електронів ним). Словник іншомовних слів Мельничука
- редукція — 1. в логіці пошук такого судження, з якого випливає судження, визнане нами за істинне; 2. зведення складного до простішого в інтересах наукового аналізу. Універсальний словник-енциклопедія
- редукція — Реду́кція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- редукція — РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об’єктів, ознак. Словник української мови в 11 томах
- редукція — рос. редукция 1. Зменшення, послаблення чого-небудь. 2. Зведення складного до більш простого, доступного для аналізу або розв'язання. 3. Падіння курсу валют, цінних паперів і цін на товари. Eкономічна енциклопедія