редукція
РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об’єктів, ознак.
Редукція печінкового кровотворення починається з першого дня життя новонародженої тварини і закінчується до сьомого дня (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 83).
2. біол. Зменшення органів або тканин, відмирання чи зміна їх будови внаслідок втрати функцій.
Тому що на значних глибинах світла немає, у тварин спостерігається або редукція органів зору, або вони розростаються до значних розмірів (Курс заг. геол., 1947, 165).
3. хім. Звільнення елемента від окислення, відновлення його з окису в чистому вигляді.
Процес відновлення, або редукції, виявляється там, де вода має відновні органічні сполуки. Такими відновлювачами є бітуми і водень-сульфід (Курс заг. геол., 1947, 76).
4. лінгв. Значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимовлянні.
Редукція — один з видів звукових змін, який полягає в ослабленні артикуляції звуків. Наслідком редукції нерідко є випадання певного звука в слові (Сл. лінгв. терм., 1957, 144).
5. ек. Зведення складного виробничого процесу до простішого в умовах товарного виробництва.
Криза безробіття, банкрутства, обнижки, редукції, застій — ніхто нічого не купує, а той, хто й бере — не платить! (Козл., Сонце.., 1957, 123).
Значення в інших словниках
- редукція — Реду́кція: — зниження, зменшення [44-1] Словник з творів Івана Франка
- редукція — реду́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- редукція — -ї, ж. 1》 Зведення в процесі дослідження одного явища до іншого з метою спрощення та порівняння. || спец. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редукція — (від лат. reductio — відступ) — метод музичного аналізу, який запропонував Х.Шенкер. За цією теорією структура музичного твору є ієрархією рівнів (шарів)... Словник-довідник музичних термінів
- редукція — РЕДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес або дія, що приводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної втрати якихось об'єктів, ознак. Словник української мови у 20 томах
- редукція — реду́кція (від лат. reductio – повернення, відновлення) 1. Процес або дія, що спричинює зменшення, спрощення чогось. 2. Відновлення елемента з окислу, звільнення його від кисню (відняття електронів ним). Словник іншомовних слів Мельничука
- редукція — 1. в логіці пошук такого судження, з якого випливає судження, визнане нами за істинне; 2. зведення складного до простішого в інтересах наукового аналізу. Універсальний словник-енциклопедія
- редукція — РЕДУКЦІЯ — в предметному розумінні Р. — це дії або процеси а) зменшення об'єктів (аж до їх зникнення), зменшення певної кількості (величини); б) відновлення об'єкта, його властивостей, стану; в) спрощення структури об'єкта. Термін "Р. Філософський енциклопедичний словник
- редукція — Реду́кція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- редукція — рос. редукция 1. Зменшення, послаблення чого-небудь. 2. Зведення складного до більш простого, доступного для аналізу або розв'язання. 3. Падіння курсу валют, цінних паперів і цін на товари. Eкономічна енциклопедія