ситуація

СИТУАЦІЯ — безпосередній результат взаємодії духовної і природної реальностей, що виявляє себе своєрідною "інерцією" природного буття стосовно активності духовної енергії людського існування (екзистенції) у його прагненні подолати "опір" природи щодо освоєння її людиною. С. слугує своєрідним "лакмусовим папірцем" оприявнення протистояння свободи і необхідності, як специфічних детермінант духовної і природної реальностей. Це означає, що свобода існує тільки в С. Не зустрічаючи "опору" своїй діяльності, людина (а отже, і її свобода) "розчиняються у небутті", оскільки зникає "дистанція" між метою та її здійсненням. У свою чергу, сама С. має сенс лише у відношенні до свободи. Так, С. виявляє себе вже самим фактом народження людини у певний час у певному місці (людина не вибирає факт свого народження). До С. належить і все минуле (людина не здатна змінити своє минуле), просторово-часові обставини людського існування, здобутки духовної і матеріальної культури попередніх поколінь та ін. Але людина може надавати названим виявам С. іншого значення або іншого продовження — у цьому реалізується її свобода. Свобода (і подолання С.) не залежить від успішності самої дії Н. авіть "закутий у кайдани в'язень" (Сартр) залишається свободним, адже він не позбавлений здатності вибору (а тому і свободи). Він може або погодитись із фактом свого ув'язнення (примиритись із С.), або не погодитись і бути щомиті готовим до втечі. С., отже, є мінливим феноменом, постійно порушуваною (через задання їй людиною все нових і нових значень) і водночас так само постійно відновлюваною "рівновагою" духовної і природної складових буттєвої гармонії. Принципове порушення цієї рівноваги (екологічна криза, ядерна війна тощо) загрожує знищенням самого людського світу.

І. Вичко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситуація — ситуа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ситуація — [сиетуац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. ситуація — -ї, ж. 1》 Сукупність умов та обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей. Аварійна ситуація — стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/чи умов безпечної експлуатації... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ситуація — Ситуа́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ситуація — Стан, обставини, умовини, див. позиція, положений Словник чужослів Павло Штепа
  6. ситуація — СИТУА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Сукупність умов і обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей. Ситуація страшно неясна, не знаєш, чим все скінчиться (М. Коцюбинський); З дня його тяжкого поранення минуло багато часу .. Словник української мови у 20 томах
  7. ситуація — (англ. situation) сукупність умов і обставин (зовнішніх і внутрішніх, об’єктивних і суб’єктивних) у конкретній сфері управління, що склалися на певний період часу і вимагають певних дій керівника чи спеціаліста. Економічний словник
  8. ситуація — ситуа́ція (франц. situation, від лат. situs – становище) 1. Збіг умов і обставин, що створюють певне становище. 2. Зображення на карті або плані рельєфу, річок, лісів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. ситуація — СИТУА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Сукупність умов і обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей. Для марксиста не підлягає сумніву, що революція неможлива без революційної ситуації.. Словник української мови в 11 томах
  10. ситуація — рос. ситуация збіг обставин і умов, що створюють певне становище (напр., кон'юнктуру ринку товарів, послуг). Eкономічна енциклопедія
  11. ситуація — Становище, стан, положення, обставини, сов. обстановка, ок. довкружжя Словник синонімів Караванського
  12. ситуація — I. СТАНО́ВИЩЕ (сукупність умов, у яких хто-, що-небудь перебуває), СТАН, СИТУА́ЦІЯ, ОБСТА́ВИНИ, ОБСТАНО́ВКА. Сиваш заливає водою. Становище вкрай загрозливе (О. Гончар); Мозок Семенів почав убирати в себе усі найдрібніші подробиці.. Словник синонімів української мови