страждання

СТРАЖДАННЯ — протилежність діяльності; зазнавання будь-якої дії. В цьому значенні поняття С. зустрічається в Аристотеля, Шиллера, Маркса, Герцена та ін. У межах раціональної традиції залишається допоміжним поняттям (Спіпоза та ін.), а позначуваний ним феномен перебуває на периферії теоретичного інтересу. Предметом уваги і послідовного осмислення стає в екзистенційно орієнтованій філософії (Шопенгауер, К'єркегор, Гайдеггер, Сартр, Камю, Бердяєв та ін.). У контексті сучасних філософських пошуків С. постає виявленням (у тій чи тій формі) стражденності як атрибутивної характеристики людського буття. С. безпосередньо виявляє реальну обмеженість людини і тим засвідчує як її вкоріненість в бутті, так і примусовість її присутності у світі. З огляду на притаманну йому стражденність людське буття виявляється антиномічним: з одного боку, С. вказує на вразливість людини як особливої форми буття, загрожує їй руйнацією; з другого — онтологічна засадничість С., його неминучість для людини спонукають до вироблення форм освоєння й "олюднення" С. Своєрідними щаблями зростання смислотворності С., збільшення його конструктивної ролі постають: а) потерпання, б) терпіння, в) спокута, г) моральне самовизначення, ґ) творчість, д) культура.

В. Нестеренко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страждання — стражда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. страждання — Мука, біль; мн. (душевні) мука <�муки> серця, сов. переживання. Словник синонімів Караванського
  3. страждання — [страждан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. страждання — Мука, муки, біль, грижа, гризота, скруха, див. терпіння Словник чужослів Павло Штепа
  5. страждання — СТРАЖДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стражда́ти. Сила може народжуватись, сину, і від страждання, – так сказала одного разу мати Порфирові, і це йому міцно запам'яталось (О. Словник української мови у 20 томах
  6. страждання — -я, с. 1》 Дія за знач. страждати. 2》 Про вияв фізичного чи морального болю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. страждання — МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Словник синонімів української мови
  8. страждання — Стражда́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. страждання — СТРАЖДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стражда́ти. Сила може народжуватись, сину, і від страждання, — так сказала одного разу мати Порфирові, і це йому міцно запам’яталось (Гончар, Бригантина, 1973, 110)... Словник української мови в 11 томах
  10. страждання — Стра́жда́ння, -ня с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине. Кв. І. 224. Словник української мови Грінченка