теософія

ТЕОСОФІЯ (від грецьк. υεόζ — Бог; σοφία — мудрість) — містичне богопізнання. Бере початок від Аммонія Саккаса (III ст. до н.е.), який увів термін "Т." та створив відповідну філософську систему. Пізніше, на відміну від теології, котра ґрунтувалася на дискурсі церковної догматики, Т. зверталася переважно до містичного досвіду, використовуючи елементи гностичних, кабалістичних та неоплатонічних систем. Теософами вважають також філософів, які тяжіли до містики та виходили за межі догматів офіційного богослов'я (Беме, Парацельс, Сведенберг, Етингер та ін.). Нового імпульсу розвитку Т. надала Блаватська, яка поставила за мету синтезувати містичні вчення Заходу і Сходу, виділивши в них єдиний інваріантний зміст та виявивши спорідненість різноманітних релігійних символів. Однією з ключових була теза Блаватської про існування первісної езотеричної "Таємної доктрини", з якої виникли релігійні системи брахманізму, буддизму, юдаїзму, ісламу, християнства, зороастризму тощо. Проте, за Блаватською, послідовники цих релігій у своїх догматичних пориваннях та намаганнях жорстко усталити вчення, а то й надати йому певної ідеологічної спрямованості, неминуче спотворювали духовний смисл "Таємної доктрини", що не піддається вербалізації; тому, не дотримуючись жодної релігії та філософії і спираючись на віру у власну духовну інтуїцію, Т. має виходити з того, що "немає релігії вищої за істину". Соціальної програмою теософських вчень є кардинальне духовне самовдосконалення людства, спрямування його еволюції в напрямі створення світового духовного співтовариства. З цією метою Блаватська разом з Олькоттом та Джеджем заснувала Теософське тов-во у Нью-Йорку (1875).

Я. Любиеий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теософія — ТЕОСО́ФІЯ, ї, ж. Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання божественну мудрість, а джерелом його – містичну інтуїцію. Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію.. Словник української мови у 20 томах
  2. теософія — Новітня форма ґнози, що пропагує прагнення людини до осягнення містичної єдності з божеством; Теософічне Товариство заснувала 1875 О. Блаватська. Універсальний словник-енциклопедія
  3. теософія — ТЕОСО́ФІЯ, ї, ж. Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання «божественну мудрість», а джерелом його — містичну інтуїцію. Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію.. Словник української мови в 11 томах
  4. теософія — Тео́софія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. теософія — теосо́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. теософія — Богопошук Словник чужослів Павло Штепа
  7. теософія — -ї, ж. Релігійно-містичне вчення про збагнення божества через одкровення та про можливість безпосереднього спілкування з потойбічним світом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. теософія — теосо́фія (від грєц. θεός – бог і ...софія) 1. Містичне богопізнання. На відміну від теології, Т. будується не на певних засадах віровчення (догматах), а на особистих релігійних враженнях людини. Словник іншомовних слів Мельничука