теософія
ТЕОСО́ФІЯ, ї, ж. Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання «божественну мудрість», а джерелом його — містичну інтуїцію.
Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію.., теософію й інші «науки», що сприяють єднанню реального й загробного світів (Мист., 3, 1961, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теософія — теосо́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- теософія — Богопошук Словник чужослів Павло Штепа
- теософія — теосо́фія (від грєц. θεός – бог і ...софія) 1. Містичне богопізнання. На відміну від теології, Т. будується не на певних засадах віровчення (догматах), а на особистих релігійних враженнях людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- теософія — ТЕОСО́ФІЯ, ї, ж. Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання божественну мудрість, а джерелом його – містичну інтуїцію. Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію.. Словник української мови у 20 томах
- теософія — -ї, ж. Релігійно-містичне вчення про збагнення божества через одкровення та про можливість безпосереднього спілкування з потойбічним світом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теософія — Новітня форма ґнози, що пропагує прагнення людини до осягнення містичної єдності з божеством; Теософічне Товариство заснувала 1875 О. Блаватська. Універсальний словник-енциклопедія
- теософія — ТЕОСОФІЯ (від грецьк. υεόζ — Бог; σοφία — мудрість) — містичне богопізнання. Бере початок від Аммонія Саккаса (III ст. до н.е.), який увів термін "Т." та створив відповідну філософську систему. Філософський енциклопедичний словник
- теософія — Тео́софія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)