хронотоп

ХРОНОТОП (від грецьк. χρόνοζ — час; τόποζ — місце) — універсальне поняття, яке означає нерозривний взаємозв'язок просторових та часових відношень. В науці X. характеризує властиву події (однорідній низці подій або стану суб'єкта) просторово-часову визначеність, оформленість, завершеність. В літературі X. — це словесне зображення не тільки місця, на фоні якого розгортається етичний сюжет або лірична ситуація, а й самого духу цього місця, притаманної йому особливої атмосфери.

В. Лук'янець

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронотоп — ХРОНОТО́П, у, ч. Категорія простру і часу (у художніх, літописних і ін творах). Хронотоп у “Поза межами болю” пов'язаний із ретроспекцією ліричного суб'єкта... Словник української мови у 20 томах
  2. хронотоп — -у, ч. Категорія простору і часу (у художніх, літописних і т. ін. творах). Великий тлумачний словник сучасної мови