хронотоп
ХРОНОТО́П, у, ч.
Категорія простру і часу (у художніх, літописних і ін творах).
Хронотоп у “Поза межами болю” пов'язаний із ретроспекцією ліричного суб'єкта, що також включає в себе авторове бажання віднайти смисл буття у докорінній переоцінці ним вищих життєвих цінностей (із журн.);
Топос перетворюється на хронотоп. І саме цей культурний хронотоп, що поєднує географічний ландшафт з історичною пам'яттю, утворює основу для реконструкції одного з елементів національного характеру (із журн.);
Телерекламний хронотоп.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронотоп — -у, ч. Категорія простору і часу (у художніх, літописних і т. ін. творах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хронотоп — ХРОНОТОП (від грецьк. χρόνοζ — час; τόποζ — місце) — універсальне поняття, яке означає нерозривний взаємозв'язок просторових та часових відношень. В науці X. Філософський енциклопедичний словник