ідентичність

ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus — тотожний; facio — роблю) — термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) — те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість — мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття — тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або — як у випадку слова "таке, -а, -ий" — у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) — разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це — дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного — їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.

В. Лісовий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідентичність — Іденти́чність. Справжність, тотожність. О процесі укр[аїнских] студентів доносить “Zeit", що до віденьского краєвого суду надійшло донесенє львівского суду краєвого такого змісту... Українська літературна мова на Буковині
  2. ідентичність — [ідеинтичн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. ідентичність — Идентичность — identity — Identität — рівнозначність, тотожність, однаковість, збіг. Гірничий енциклопедичний словник
  4. ідентичність — Тотожність, самобутність Словник чужослів Павло Штепа
  5. ідентичність — рос. идентичность (від латин. identicus — однаковий, тотожний) — рівнозначність, тотожність, однаковість. Eкономічна енциклопедія
  6. ідентичність — іденти́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. ідентичність — -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до ідентичний; тотожність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ідентичність — іденти́чність (від лат. identicus – однаковий, тотожний) рівнозначність, тотожність, однаковість. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. ідентичність — Іденти́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ідентичність — ІДЕНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до іденти́чний; тотожність. Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей.. не може бути (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах