ідентичність

ІДЕНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до іденти́чний; тотожність.

Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей.. не може бути (Л. Укр., V, 1956, 344);

— Чи маєте тут кого знайомого в місті, хто потвердив би ідентичність особи? (Мак., Вибр., 1954, 336);

Висока якість продукції, ідентичність кожного виробу з еталонним зразком досягається лише тоді, коли культура виробництва.. вже доведена до найвищого рівня (Ком. Укр., 10, 1966, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідентичність — Іденти́чність. Справжність, тотожність. О процесі укр[аїнских] студентів доносить “Zeit", що до віденьского краєвого суду надійшло донесенє львівского суду краєвого такого змісту... Українська літературна мова на Буковині
  2. ідентичність — [ідеинтичн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. ідентичність — Идентичность — identity — Identität — рівнозначність, тотожність, однаковість, збіг. Гірничий енциклопедичний словник
  4. ідентичність — Тотожність, самобутність Словник чужослів Павло Штепа
  5. ідентичність — рос. идентичность (від латин. identicus — однаковий, тотожний) — рівнозначність, тотожність, однаковість. Eкономічна енциклопедія
  6. ідентичність — іденти́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. ідентичність — -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до ідентичний; тотожність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ідентичність — іденти́чність (від лат. identicus – однаковий, тотожний) рівнозначність, тотожність, однаковість. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. ідентичність — ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus — тотожний; facio — роблю) — термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) — те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Філософський енциклопедичний словник
  10. ідентичність — Іденти́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)