інваріантність

ІНВАРІАНТНІСТЬ (від лат. invarians (invariantis) — незмінний) — властивість істотних для системи елементів, відношень, станів не змінюватись при її перетвореннях. І., таким чином, є визначальним моментом структури системи. Виділення відношень І. дозволяє розвивати структурний підхід до дослідження різних об'єктів, загалом до організації теоретичного знання. Поняття І. важливе для розуміння ізоморфізму загальнонаукових принципів та категорій, пов'язаних з дослідженням систем та структур.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інваріантність — інваріа́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інваріантність — -ності, ж. Незмінність, постійність за яких-небудь перетворень, за переходу до нових умов. Інваріантність даних — а) незмінюваність даних стосовно деяких перетворень; б) незалежність даних від фізичних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інваріантність — ІНВАРІАНТНІСТЬ, ності, ж. Незмінність, постійність при яких-небудь перетвореннях, при переході до нових умов. Характерною особливістю законів природи є їхня інваріантність, незалежність тих співвідношень, які вони виражають... Словник української мови в 11 томах