інваріантність
ІНВАРІАНТНІСТЬ, ності, ж. Незмінність, постійність при яких-небудь перетвореннях, при переході до нових умов.
Характерною особливістю законів природи є їхня інваріантність, незалежність тих співвідношень, які вони виражають, по відношенню до різного типу перетворень (Знання.., , , );
Закон збереження енергії відповідає інваріантності всіх фізичних процесів відносно зсувів початку відліку часу (Наука.., , , ).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інваріантність — інваріа́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інваріантність — -ності, ж. Незмінність, постійність за яких-небудь перетворень, за переходу до нових умов. Інваріантність даних — а) незмінюваність даних стосовно деяких перетворень; б) незалежність даних від фізичних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інваріантність — ІНВАРІАНТНІСТЬ (від лат. invarians (invariantis) — незмінний) — властивість істотних для системи елементів, відношень, станів не змінюватись при її перетвореннях. І., таким чином, є визначальним моментом структури системи. Виділення відношень І. Філософський енциклопедичний словник