іслам

ІСЛАМ (араб. — покірність, віддання себе Богу) — одна з світових релігій. Виник у VII ст. в Аравії і багато в чому визначив подальшу історію і культурне життя значної частини населення Азії, Африки і частково Європи. Поява І. пов'язана з розкладом патріархально-общинного ладу і виникненням араб, держави, поширенням монотеїстичних релігій — юдаїзму і християнства, а також із процесом етнічної і культурної консолідації арабів. Характерною ознакою І. є його роль як регулятивного чинника соціально-культурних стосунків. У мусульманській громаді всі сторони життя регламентуються релігією. Чільна постать І. — пророк Мухаммед (570 — 632), який, згідно з релігійними оповідями, у 40-річному віці отримав перше одкровення від Єдиного Бога, в якого він вірував, — Аллаха — і потому отримував їх упродовж 23 років. Записані Мухаммедом, вони утворили Коран — священну книгу мусульман. Проблема правовірності є однією з центральних проблем мусульманства. Теократичне вчення Мухаммеда становить основу уявлень мусульман про ідеальне правління. В ньому стверджується неподільність духовної і світської влади, зосередженої в руках глави мусульманської громади. У широкому сенсі слова "І." означає весь світ, у межах якого діють закони Корана. Ототожнення релігійного і національного у масовій свідомості мусульман та уявлення про мусульманську єдність, засновану на ідеї Єдиного Бога, зумовили формування теорії "ісламського шляху" суспільного і культурного розвитку. У сучасному світі ці ідеї пропагуються багатьма міжнародними організаціями (Організація ісламської конференції, Всесвітній ісламський конгрес та ін.). В Україні переважним регіоном поширення І. є Крим.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іслам — ісла́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іслам — -у, ч. Магометанська релігія; мусульманство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іслам — ісла́м (араб., букв. – покірність) одна з найпоширеніших у світі релігій. Заснована, за переказами, в 7 ст. пророком Мухаммедом (звідси одна з назв). Поширений у країнах Близького й Середнього Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іслам — Монотеїстична релігія, творцем якої був Мугаммад (VII ст.); першими її прийняли араб. кочові племена Аравійського півостр.; і. виходить з традицій юдаїзму і християнства; визнає Аллага єдиним Богом... Універсальний словник-енциклопедія
  5. іслам — МАГОМЕТА́НСТВО (релігія, яку, за арабськими легендами, заснував пророк Магомет у VІІ ст.), МУСУЛЬМА́НСТВО, ІСЛА́М. Секти існують у багатьох релігіях, наприклад у християнстві, мусульманстві, буддизмі тощо (з журналу); Іслам суворо регламентував побут віруючих (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. іслам — ІСЛА́М, у, ч. Магометанська релігія; мусульманство. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам (Коцюб., II, 1955, 135); Кожна [релігія] висуває свого пророка-першонавчителя: християнство — Христа, юдаїзм — Мойсея, іслам — Магомета (Кол., Терен.., 1959, 235). Словник української мови в 11 томах