1. Універсальний словник-енциклопедія

іслам

Монотеїстична релігія, творцем якої був Мугаммад (VII ст.); першими її прийняли араб. кочові племена Аравійського півостр.; і. виходить з традицій юдаїзму і християнства; визнає Аллага єдиним Богом, проголошує віру в страшний суд і кару й нагороду після смерті; засади і. викладені в Корані та суні (традиції Мугаммада); сповідники і. (мусульмани) становлять бл. 20% населення світу (переважно Азія і Африка) і поділяються на сунітів (переважна більшість) та шиїтів. іслам

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іслам — ісла́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іслам — -у, ч. Магометанська релігія; мусульманство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іслам — ісла́м (араб., букв. – покірність) одна з найпоширеніших у світі релігій. Заснована, за переказами, в 7 ст. пророком Мухаммедом (звідси одна з назв). Поширений у країнах Близького й Середнього Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іслам — ІСЛАМ (араб. — покірність, віддання себе Богу) — одна з світових релігій. Виник у VII ст. в Аравії і багато в чому визначив подальшу історію і культурне життя значної частини населення Азії, Африки і частково Європи. Поява І. Філософський енциклопедичний словник
  5. іслам — МАГОМЕТА́НСТВО (релігія, яку, за арабськими легендами, заснував пророк Магомет у VІІ ст.), МУСУЛЬМА́НСТВО, ІСЛА́М. Секти існують у багатьох релігіях, наприклад у християнстві, мусульманстві, буддизмі тощо (з журналу); Іслам суворо регламентував побут віруючих (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. іслам — ІСЛА́М, у, ч. Магометанська релігія; мусульманство. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам (Коцюб., II, 1955, 135); Кожна [релігія] висуває свого пророка-першонавчителя: християнство — Христа, юдаїзм — Мойсея, іслам — Магомета (Кол., Терен.., 1959, 235). Словник української мови в 11 томах