Ніоба

Ніо́ба, Ніобе́я

(грец. Νιόβη)

1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. – вбили всіх її дітей. З горя Н. перетворилася на скелю. Н. уособлювала горе, сум, страждання.

2. Переносно – мати-страждальниця.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ніоба — -и, ніобея, -ї, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – дочка фригійського царя; уособлення горя, суму, страждання. 2》 перен. Мати-страдниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Ніоба — У грец. міфології дочка Тантала, дружина фіванського царя Амфіона; похваляючись своїми дітьми, образила Лето, матір Аполлона й Артеміди; божества помстилися за зневагу до своєї матері — від їхніх стріл загинули всі діти Н.; невтішну Н. Зевс перетворив на камінь. Універсальний словник-енциклопедія