Ніоба

Ніо́ба

-и, ніобея, -ї, ж.

1》 У давньогрецькій міфології – дочка фригійського царя; уособлення горя, суму, страждання.

2》 перен. Мати-страдниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ніоба — Ніо́ба, Ніобе́я (грец. Νιόβη) 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. – вбили всіх її дітей. З горя... Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Ніоба — У грец. міфології дочка Тантала, дружина фіванського царя Амфіона; похваляючись своїми дітьми, образила Лето, матір Аполлона й Артеміди; божества помстилися за зневагу до своєї матері — від їхніх стріл загинули всі діти Н.; невтішну Н. Зевс перетворив на камінь. Універсальний словник-енциклопедія