Серапіс
сера́піс
(грец. Σέραπις)
головний бог у релігії елліністичного Єгипту, вшанування якого було введене царем Птолемеєм І в 4 ст. до н. е. з метою з’єднати в його культі вірування єгиптян і завойовників македонян. Ім’я С. – це еллінізоване з’єднання імен бога Осіріса і священного бика Апіса.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серапіс — -а, ч., міф. Єгипетсько-елліністичне божество, в образі якого поєдналися риси божества рослинності, яка вмирає і воскресає. Великий тлумачний словник сучасної мови