серапіс
сера́піс
-а, ч., міф.
Єгипетсько-елліністичне божество, в образі якого поєдналися риси божества рослинності, яка вмирає і воскресає.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Серапіс — сера́піс (грец. Σέραπις) головний бог у релігії елліністичного Єгипту, вшанування якого було введене царем Птолемеєм І в 4 ст. до н. е. з метою з’єднати в його культі вірування єгиптян і завойовників македонян. Ім’я С. – це еллінізоване з’єднання імен бога Осіріса і священного бика Апіса. Словник іншомовних слів Мельничука