сераскир
сераски́р
-а, ч.
У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сераскир — сераски́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сераскир — Міністер військовий турецький Словник чужослів Павло Штепа
- сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр. Словник української мови у 20 томах
- сераскир — сераски́р (тур. serasker, з перс.) в Османській Туреччині в 16 – 18 ст. головнокомандуючий військами, з 19 ст. – військовий міністр. Титул С. скасовано на початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр. Словник української мови в 11 томах