сераскир

СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сераскир — сераски́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сераскир — -а, ч. У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сераскир — Міністер військовий турецький Словник чужослів Павло Штепа
  4. сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр. Словник української мови у 20 томах
  5. сераскир — сераски́р (тур. serasker, з перс.) в Османській Туреччині в 16 – 18 ст. головнокомандуючий військами, з 19 ст. – військовий міністр. Титул С. скасовано на початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука