1. Словник іншомовних слів Мельничука

ад’юнкт

ад’ю́нкт

(від лат. adjunctus – приєднаний, зарахований)

1. В СРСР особа, яка готується у вищому військовому навчальному закладі до науково-педагогічної чи науково-дослідної роботи.

2. В деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії – помічник академіка чи професора.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ад’юнкт — Ад’ю́нкт [адьюнкт]. Помічник посадової особи. Галицка ц. к. краєва Дирекция скарбу іменувала провізоричного ад’юнкта касового Тита Моравецкого дійсним ад’юнктом касовим (Б., 1895, 23, 2) // пол. Українська літературна мова на Буковині