ад’ютант

ад’юта́нт

[від лат. adjutans (adjutantis) – той, хто допомагає]

1. військ. Офіцер, який перебуває при командирі для виконання службових доручень або штабних обов’язків.

2. Придворний військовий чин у почті монарха (напр., генерал-А., флігель-А.).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ад’ютант — АД’ЮТА́НТ, а, ч. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад’ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Мак., Вибр., 1956. Словник української мови в 11 томах