ад’ютант
АД’ЮТА́НТ, а, ч. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень.
Ад’ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Мак., Вибр., 1956. 170);
З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад’ютантом (Шиян, Гроза.., 1956, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ад’ютант — ад’юта́нт [від лат. adjutans (adjutantis) – той, хто допомагає] 1. військ. Офіцер, який перебуває при командирі для виконання службових доручень або штабних обов’язків. 2. Придворний військовий чин у почті монарха (напр., генерал-А., флігель-А.). Словник іншомовних слів Мельничука