1. Словник іншомовних слів Мельничука

алізарин

алізари́н

(франц. alizarine, з ісп. alizarina, від араб. аль-асару – вичавлений сік)

органічна сполука, барвник; оранжеві кристали. Застосовують в аналітичній хімії, поліграфії тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алізарин — алізари́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. алізарин — -у, ч. Барвник, що його раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алізарин — АЛІЗАРИ́Н, у, ч., хім. Барвник, що використовується для фарбування тканини, виготовлення художніх фарб, у поліграфії. Алізарин до 1868 року добувався з коріння рослини марени, екстракт із якої застосовували для фарбування ще в стародавніх Єгипті... Словник української мови у 20 томах
  4. алізарин — Алізари́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. алізарин — АЛІЗАРИ́Н, у, ч. Барвник, який раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори. Фарбувальна речовина алізарин до 1868 року.. добувалася з коріння рослини марени (Наука.., 3, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах