алізарин
АЛІЗАРИ́Н, у, ч. Барвник, який раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори.
Фарбувальна речовина алізарин до 1868 року.. добувалася з коріння рослини марени (Наука.., 3, 1957, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алізарин — алізари́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- алізарин — -у, ч. Барвник, що його раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алізарин — АЛІЗАРИ́Н, у, ч., хім. Барвник, що використовується для фарбування тканини, виготовлення художніх фарб, у поліграфії. Алізарин до 1868 року добувався з коріння рослини марени, екстракт із якої застосовували для фарбування ще в стародавніх Єгипті... Словник української мови у 20 томах
- алізарин — алізари́н (франц. alizarine, з ісп. alizarina, від араб. аль-асару – вичавлений сік) органічна сполука, барвник; оранжеві кристали. Застосовують в аналітичній хімії, поліграфії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- алізарин — Алізари́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)