амоніти

амоні́ти

I

[від амо(ній) і лат. nit (rogenium) – азот]

аміачно-селітряні вибухові речовини. Широко застосовують при підривних роботах.

II

група викопних головоногих молюсків, що мали спірально закручену черепашку. Від імені єгипетського бога Амона, якого зображали із закрученими баранячими рогами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амоніти — -ів, мн. Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. амоніти — АМОНІ́ТИ, ів, мн. Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери. Раковини деяких амонітів.., знайдені в крейдяних відкладах, досягають двох метрів у діаметрі (Наука.., 2, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах
  3. амоніти — Викопні головоногі молюски з багатокамерною спірально закрученою черепашкою поперечником від 1 см до 2 м; існували від девонського до крейдяного періоду; найпоширеніші закам'янілості. Універсальний словник-енциклопедія
  4. амоніти — Аммониты — ammonites — Ammonsprengstoffe — вибухові механічні суміші, до складу яких входить амонійна селітра та нітросполуки (тротил, гексоген, динітронафталін, нітрогліцерин, динітрогліколь). Застосовуються в шахтах та кар’єрах. Гірничий енциклопедичний словник
  5. амоніти — АМОНІ́ТИ, ів, мн., палеонт. Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери. Раковини деяких амонітів, знайдені в крейдяних відкладах, досягають двох метрів у діаметрі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах