амоніти

АМОНІ́ТИ, ів, мн., палеонт.

Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери.

Раковини деяких амонітів, знайдені в крейдяних відкладах, досягають двох метрів у діаметрі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амоніти — -ів, мн. Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. амоніти — АМОНІ́ТИ, ів, мн. Група викопних головоногих молюсків, що жили в палеозойську і мезозойську ери. Раковини деяких амонітів.., знайдені в крейдяних відкладах, досягають двох метрів у діаметрі (Наука.., 2, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах
  3. амоніти — Викопні головоногі молюски з багатокамерною спірально закрученою черепашкою поперечником від 1 см до 2 м; існували від девонського до крейдяного періоду; найпоширеніші закам'янілості. Універсальний словник-енциклопедія
  4. амоніти — Аммониты — ammonites — Ammonsprengstoffe — вибухові механічні суміші, до складу яких входить амонійна селітра та нітросполуки (тротил, гексоген, динітронафталін, нітрогліцерин, динітрогліколь). Застосовуються в шахтах та кар’єрах. Гірничий енциклопедичний словник
  5. амоніти — амоні́ти I [від амо(ній) і лат. nit (rogenium) – азот] аміачно-селітряні вибухові речовини. Широко застосовують при підривних роботах. II група викопних головоногих молюсків, що мали спірально закручену черепашку. Від імені єгипетського бога Амона, якого зображали із закрученими баранячими рогами. Словник іншомовних слів Мельничука