амулет

амуле́т

(франц. amulette, від лат. amuletum – ладанка, привісок)

предмет, якому марновірно приписують чудодійну здатність оберігати людину, що його носить, від бід, хвороби тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амулет — -а, ч. Невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо; талісман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. амулет — Амуле́т, -та; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. амулет — АМУЛЕ́Т, а, ч. Невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять марновірні люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо; талісман. Словник української мови в 11 томах
  4. амулет — амуле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. амулет — АМУЛЕ́Т, а, ч. Невеликий предмет, який звичайно людина носить на своєму тілі і якому приписують магічну здатність охороняти від хвороб, нещасть і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. амулет — див. ТАЛІСМАН. Словник синонімів Караванського
  7. амулет — Щасничка, див. талісман Словник чужослів Павло Штепа
  8. амулет — ТАЛІСМА́Н, АМУЛЕ́Т. Колись, маленького, мене брали на рибалку, як талісман на щастя (В. Собко); За давнини якийсь дикун незнаний, Жрець і мисливець, воїн і поет, Колись зробив собі з копитця лані Від мар нічних надійний амулет (Є. Плужник). Словник синонімів української мови