анілін

анілі́н

(португ. anil – індиго, з араб. ан-ніл, аль-ніл, від санскр. ніла – блакитний, нілі – індиго)

органічна сполука; безбарвна отруйна рідина. Застосовують для одержання анілінових барвників, фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, похідні у фотографії тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анілін — анілі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. анілін — С6Н5NH2, органічна сполука з групи ароматичних амінів; масляниста рідина; токсичний; сировина для виробництва ліків, барвників, пластмас. Універсальний словник-енциклопедія
  3. анілін — АНІЛІ́Н, у, ч., хім. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни широко використовуються для одержання найрізноманітніших штучних барвників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. анілін — АНІЛІ́Н, у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина — рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни використовуються для добування найрізноманітніших штучних барвників (Заг. хімія, 1955, 426). Словник української мови в 11 томах
  5. анілін — -у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови