анілін
АНІЛІ́Н, у, ч., хім.
Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін.
Анілін та інші ароматичні аміни широко використовуються для одержання найрізноманітніших штучних барвників (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анілін — анілі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анілін — С6Н5NH2, органічна сполука з групи ароматичних амінів; масляниста рідина; токсичний; сировина для виробництва ліків, барвників, пластмас. Універсальний словник-енциклопедія
- анілін — АНІЛІ́Н, у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина — рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни використовуються для добування найрізноманітніших штучних барвників (Заг. хімія, 1955, 426). Словник української мови в 11 томах
- анілін — -у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анілін — анілі́н (португ. anil – індиго, з араб. ан-ніл, аль-ніл, від санскр. ніла – блакитний, нілі – індиго) органічна сполука; безбарвна отруйна рідина. Застосовують для одержання анілінових барвників, фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, похідні у фотографії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука