аподиктичний

аподикти́чний

(від грец. αποδεικτικός – той, що доводить)

безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності;

¤ а-не судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аподиктичний — Аподикти́чний: — категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. аподиктичний — рос. аподиктический (від грец. apodeiktikos-той, що доводить) — безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження — судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов. Eкономічна енциклопедія
  3. аподиктичний — -а, -е. Достовірний, той, що базується на логічній необхідності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аподиктичний — Вигідний, незаперечний, незаперечливий, обгрунтований, певний Словник чужослів Павло Штепа
  5. аподиктичний — Аподикти́чний, -на, не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)