аподиктичний
аподикти́чний
(від грец. αποδεικτικός – той, що доводить)
безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності;
¤ а-не судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аподиктичний — Аподикти́чний: — категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2] Словник з творів Івана Франка
- аподиктичний — Вигідний, незаперечний, незаперечливий, обгрунтований, певний Словник чужослів Павло Штепа
- аподиктичний — -а, -е. Достовірний, той, що базується на логічній необхідності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аподиктичний — Аподикти́чний, -на, не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аподиктичний — рос. аподиктический (від грец. apodeiktikos-той, що доводить) — безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження — судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов. Eкономічна енциклопедія