аподиктичний

аподикти́чний

-а, -е.

Достовірний, той, що базується на логічній необхідності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аподиктичний — Аподикти́чний: — категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. аподиктичний — рос. аподиктический (від грец. apodeiktikos-той, що доводить) — безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження — судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов. Eкономічна енциклопедія
  3. аподиктичний — Вигідний, незаперечний, незаперечливий, обгрунтований, певний Словник чужослів Павло Штепа
  4. аподиктичний — аподикти́чний (від грец. αποδεικτικός – той, що доводить) безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; ¤ а-не судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аподиктичний — Аподикти́чний, -на, не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)