аппозиція
аппозиці́я
(від лат. appositio – додаток)
1. Прикладка.
2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аппозиція — аппози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аппозиція — -ї, ж. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аппозиція — АППОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Стан двох структур, одиниць, при якому вони перебувають у тісному контакті. Пальці знаходяться в аппозиції, коли кулак стиснутий, а повіки – коли очі заплющені (з навч. літ.). 2. лінгв. Те саме, що аппозити́в. 3. біол. Словник української мови у 20 томах