апікальний
апіка́льний
[від лат. apex (аріcis) – кінець]
1. анат. Звернений угору, верхівковий.
2. А-ні приголосні – передньоязичні приголосні.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апікальний — апіка́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- апікальний — Горішній, горовий Словник чужослів Павло Штепа
- апікальний — -а, -е. 1》 анат. Звернений угору, верхівковий. 2》 Передньоязичний. Апікальні приголосні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апікальний — АПІКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. анат. Верхівковий, спрямований угору. У гадюк на верхній поверхні морди є одна чи дві багатокутні пластинки, це так звані апікальні лусочки (з наук. літ.). 2. лінгв. Про приголосні звуки, утворювані кінчиком язика, напр., “д”, “т”. Словник української мови у 20 томах