1. Словник іншомовних слів Мельничука

арбалет

арбале́т

(франц. arbalete, від лат. arcus – лук і ballista – метальне знаряддя)

метальна ручна зброя (поєднання лука й ложа з прикладом та спусковим механізмом), поширена в західноєвропейських країнах за середньовіччя. Вийшов з ужитку після винаходу вогнепальної зброї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбалет — арбале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. арбалет — -а, ч. 1》 Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каміння і т. ін.; самостріл. 2》 мисл. Рушниця для полювання під водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арбалет — АРБАЛЕ́Т, а, ч. 1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; самостріл. Арбалет у нього в руках. Стріли з сагайдаком – теж. Зарядив арбалет стрілою. Треба спробувати, як стріляє (С. Словник української мови у 20 томах
  4. арбалет — АРБАЛЕ́Т, а, ч. 1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; самостріл. 2. мисл. Рушниця для полювання під водою. Словник української мови в 11 томах