аромат

арома́т

[від грец. άρωμα (αρώματος) – пахучі трави]

пахощі, приємний запах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аромат — арома́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аромат — Пахощі, запах, пахощ, пах, пахи, пахучість, пахущість, запахущість, пахтіння, пахкотіння, р. пахіт, пахілля; (поезії) дух; пор. ПАРФУМИ. Словник синонімів Караванського
  3. аромат — Пах, пахощі, див. парфюм Словник чужослів Павло Штепа
  4. аромат — [аромат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. аромат — -у, ч. 1》 Приємний і ніжний запах; пахощі. 2》 чого, тільки одн., перен. Властива чому-небудь ознака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аромат — АРОМА́Т, у, ч. 1. Приємний і ніжний запах; пахощі. Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівану й Аравії (І. Нечуй-Левицький); Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (П. Панч). 2. тільки мн. Запашні, духмяні речовини. Словник української мови у 20 томах
  7. аромат — див. запах Словник синонімів Вусика
  8. аромат — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Словник синонімів української мови
  9. аромат — Арома́т, -ту; -ма́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. аромат — АРОМА́Т, у, ч. 1. Приємний і ніжний запах; пахощі. Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівана й Аравії (Н.-Лев., І, 1956, 386); Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (Панч, Ерік.., 1950, 113). 2. чого, тільки одн., перен. Словник української мови в 11 томах