аромат

АРОМА́Т, у, ч.

1. Приємний і ніжний запах; пахощі.

Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівана й Аравії (Н.-Лев., І, 1956, 386);

Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (Панч, Ерік.., 1950, 113).

2. чого, тільки одн., перен. Властива чому-небудь ознака.

Від спектаклю віє ароматом юності і свіжості, якоїсь особливої сердечності, щирості і цнотливості (Літ. газ., 26. IX 1946, 4);

Прекрасний стиліст, хороший драматург, Старицький зумів, не порушуючи аромату поеми ["Майська ніч"], створити міцне оперне лібретто (Укр. клас. опера, 1957, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аромат — арома́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аромат — Пахощі, запах, пахощ, пах, пахи, пахучість, пахущість, запахущість, пахтіння, пахкотіння, р. пахіт, пахілля; (поезії) дух; пор. ПАРФУМИ. Словник синонімів Караванського
  3. аромат — Пах, пахощі, див. парфюм Словник чужослів Павло Штепа
  4. аромат — [аромат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. аромат — -у, ч. 1》 Приємний і ніжний запах; пахощі. 2》 чого, тільки одн., перен. Властива чому-небудь ознака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аромат — АРОМА́Т, у, ч. 1. Приємний і ніжний запах; пахощі. Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівану й Аравії (І. Нечуй-Левицький); Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (П. Панч). 2. тільки мн. Запашні, духмяні речовини. Словник української мови у 20 томах
  7. аромат — див. запах Словник синонімів Вусика
  8. аромат — арома́т [від грец. άρωμα (αρώματος) – пахучі трави] пахощі, приємний запах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. аромат — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Словник синонімів української мови
  10. аромат — Арома́т, -ту; -ма́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)