археографія

археогра́фія

(від архео... і ...графія)

галузь історичної науки; вивчає питання, пов’язані з виданням пам’яток письменства.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. археографія — Археогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам'яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. А. Словник української мови у 20 томах
  3. археографія — археогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. археографія — -ї, ж. Галузь історичної науки, яка досліджує писемні пам'ятки старовини та виробляє наукові принципи їх видання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. археографія — • археографія (від грец. αρχαιος — стародавній та γράφω — пишу) - спец. істор. дисципліна, яка вивчає видання писемних пам'яток, розробляє принципи і методику публікації документів. Українська літературна енциклопедія
  6. археографія — [археиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  7. археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам’яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. Словник української мови в 11 томах