археографія
Археогра́фія, -фії, -фією
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- археографія — археогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- археографія — [археиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- археографія — -ї, ж. Галузь історичної науки, яка досліджує писемні пам'ятки старовини та виробляє наукові принципи їх видання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам'яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. А. Словник української мови у 20 томах
- археографія — • археографія (від грец. αρχαιος — стародавній та γράφω — пишу) - спец. істор. дисципліна, яка вивчає видання писемних пам'яток, розробляє принципи і методику публікації документів. Українська літературна енциклопедія
- археографія — археогра́фія (від архео... і ...графія) галузь історичної науки; вивчає питання, пов’язані з виданням пам’яток письменства. Словник іншомовних слів Мельничука
- археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам’яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. Словник української мови в 11 томах