архієпископ

архієпи́скоп

(від архі... і єпископ)

почесний духовний сан єпископів, один з найвищих ступенів у християнській церковній ієрархії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архієпископ — -а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. || Церковний служитель, який має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. архієпископ — У Католицькій Церкві титул, що надається єпископові, який керує архідієцезією; в англіканській Церкві титул а. належить примасові Англії; а. є також керівники деяких євангелістських Церков з єпископальним ладом. Універсальний словник-енциклопедія
  3. архієпископ — архієпи́скоп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. архієпископ — АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. Професор Іван Огієнко в 1940 році хіротонізований, прибирає ім’я Іларіон і стає архієпископом Холмським і Підляським, згодом (у 1943 р.) з титулом митрополита (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. архієпископ — [арх'ійеипископ] -па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  6. архієпископ — АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; // Служитель релігійного культу, який має це звання. Взнав про приїзд посольства і архієпископ — глава новгородського уряду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196). Словник української мови в 11 томах