архієпископ

Значення в інших словниках

1. архієпископ — архієпи́скоп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. архієпископ — [арх'ійеипископ] -па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
3. архієпископ — АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. Професор Іван Огієнко в 1940 році хіротонізований, прибирає ім’я Іларіон і стає архієпископом Холмським і Підляським, згодом (у 1943 р.) з титулом митрополита (із журн. Словник української мови у 20 томах
4. архієпископ — архієпи́скоп (від архі... і єпископ) почесний духовний сан єпископів, один з найвищих ступенів у християнській церковній ієрархії. Словник іншомовних слів Мельничука
5. архієпископ — У Католицькій Церкві титул, що надається єпископові, який керує архідієцезією; в англіканській Церкві титул а. належить примасові Англії; а. є також керівники деяких євангелістських Церков з єпископальним ладом. Універсальний словник-енциклопедія
6. архієпископ — АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; // Служитель релігійного культу, який має це звання. Взнав про приїзд посольства і архієпископ — глава новгородського уряду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196). Словник української мови в 11 томах