1. Словник іншомовних слів Мельничука

астенік

асте́нік

(від грец. ασθενικός – безсилий, кволий, млявий)

людина, для якої характерна певна будова тіла: довга і вузька грудна клітка, довга шия, худорлявість, слабо розвинені м’язи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астенік — асте́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. астенік — -а, ч. 1》 Людина, що має тип будови тіла, для якого характерні високий зріст, худорлявість, довга шия, поздовжньо витягнутий череп. 2》 мед. Той, хто перебуває у стані астенії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. астенік — АСТЕ́НІК, а, ч. 1. мед. Той, хто перебуває у стані астенії. У стресових ситуаціях нервові переживання можуть викликати в астеніків нудоту, головний біль і навіть діарею (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. астенік — АСТЕ́НІК, а, ч., мед. Той, хто перебуває у стані астенії. Словник української мови в 11 томах