1. Словник іншомовних слів Мельничука

атлант

атла́нт

[від грец. Άτλας (Άτλαντος)]

1. В давньогрецькій міфології титан, який за наказом Зевса тримав на собі небо.

2. архіт. Колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон.

3. анат. Перший шийний хребець у земноводяних, плазунів, птахів і ссавців.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атлант — атла́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. атлант — (анат.) кобилка, (карковий) хребець Словник чужослів Павло Штепа
  3. атлант — (грец. Atlas (Atlantos)), -а, ч. 1. Титан, що брав участь у боротьбі проти Зевса і був покараний: мусив вічно підтримувати небесне склепіння на голові і руках. 2. архт. Вертикальна колона-підпора у вигляді могутньої чоловічої постаті. 3. перен. Велетень. Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. атлант — -а, ч. 1》 міф. Титан, який за наказом Зевса мусив вічно підтримувати небосхил. 2》 архіт. Колони у вигляді чоловічих постатей. 3》 анат. Перший шийний хребець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атлант — АТЛА́НТ див. атла́нти. Словник української мови у 20 томах
  6. Атлант — В грец. міфології титан, брат Прометея; за участь в титаномахії був засуджений підтримувати небо. Універсальний словник-енциклопедія
  7. атлант — АТЛА́НТ див. атла́нти. Словник української мови в 11 томах
  8. атлант — (грец. — несучий небосхил) Підпора під перекриттям у вигляді атлетичної чоловічої статуї, зображеної у повний зріст. Може підтримувати перекриття споруди, антаблемент, балкон, еркер тощо, а також виступати у вигляді декоративної прикраси (порівн. Архітектура і монументальне мистецтво