аускультація

аускульта́ція

(віл лат. auscultatio – слухання, вислуховування)

метод дослідження хворих вислуховуванням звукових явищ в організмі – тонів серця, шумів дихання, перистальтики.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аускультація — аускульта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аускультація — -ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аускультація — АУСКУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини чи тварин вислухуванням. У цю частину історії хвороби вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. аускультація — АУСКУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням. В цю частину [історії хвороби] вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (Заг. догляд за хворими, 1957, 189). Словник української мови в 11 томах