аускультація
АУСКУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж.
Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини чи тварин вислухуванням.
У цю частину історії хвороби вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аускультація — аускульта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аускультація — -ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аускультація — аускульта́ція (віл лат. auscultatio – слухання, вислуховування) метод дослідження хворих вислуховуванням звукових явищ в організмі – тонів серця, шумів дихання, перистальтики. Словник іншомовних слів Мельничука
- аускультація — АУСКУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням. В цю частину [історії хвороби] вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (Заг. догляд за хворими, 1957, 189). Словник української мови в 11 томах