ауспиції
АУСПИ́ЦІЇ, ій, мн.
У давніх народів – ворожіння на основі спостережень за польотом і криком птахів, за небесними явищами.
І жінка бідна в Ольвії, не спиться їй. Прогнавши залицяльників-п'яниць, уже робила всякі ауспиції – гадала на погоду і на птиць (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me