ауспиції

АУСПИ́ЦІЇ, ій, мн.

У давніх народів – ворожіння на основі спостережень за польотом і криком птахів, за небесними явищами.

І жінка бідна в Ольвії, не спиться їй. Прогнавши залицяльників-п'яниць, уже робила всякі ауспиції – гадала на погоду і на птиць (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me