1. Словник української мови у 20 томах

аустеніт

АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет.

Один із складників залізовуглецевих сплавів.

Аустеніт стійкий лише при високій температурі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аустеніт — аустені́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аустеніт — -у, ч., мет. Одна зі складових частин залізовуглецевих сплавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аустеніт — аустені́т структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2%) або легуючих елементів у гамма-залізі. Від прізвища англійського металурга У. Робертса-Аустена. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аустеніт — АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Одна із складових частин залізовуглецевих сплавів. Аустеніт цілком стійкий лише при високій температурі (Заг. хімія, 1955, 607). Словник української мови в 11 томах