аустеніт
АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Одна із складових частин залізовуглецевих сплавів.
Аустеніт цілком стійкий лише при високій температурі (Заг. хімія, 1955, 607).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аустеніт — аустені́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аустеніт — -у, ч., мет. Одна зі складових частин залізовуглецевих сплавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аустеніт — АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Один із складників залізовуглецевих сплавів. Аустеніт стійкий лише при високій температурі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- аустеніт — аустені́т структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2%) або легуючих елементів у гамма-залізі. Від прізвища англійського металурга У. Робертса-Аустена. Словник іншомовних слів Мельничука