базис

ба́зис

(від грец. βάσις – основа)

1. Основа, база.

2. геод. Основна, точно виміряна на місцевості лінія, за якою визначають довжину інших ліній і роблять обчислення.

3. геол. Б. ерозії – рівень басейну, в який впадає водний потік. До загального (або головного) Б. ерозії належить Світовий океан, до місцевого (або тимчасового)

проточні озера, місця впадіння притоки в головну річку.

4. Б. економічний – сукупність виробничих відносин певного суспільства, що відповідають характерові й певному рівневі розвитку продуктивних сил.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базис — ба́зис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. базис — Базис — base, base line — *Basis – в геодезії, лінія, довжина якої вимірюється на місцевості з великою точністю. Використовується при тріангуляції для визначення вихідної сторони трикутника. Гірничий енциклопедичний словник
  3. базис — -у, ч. 1》 філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. 2》 фін. Підвищення до біржового котирування чи знижка з нього, що залежить від сорту і якості товару, умов постачання та оплати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. базис — БА́ЗИС, у, ч. 1. Сукупність основних елементів будь-якої системи. Опираючись на математичний і філософський базис загальної теорії систем... Словник української мови у 20 томах
  5. базис — (англ. bаsis) різниця між ціною товару, проданого з умовою постачання в обумовлені строки, і ціною того самого товару, проданого за готівку, з умовою негайного постачання. Економічний словник
  6. базис — див. основа Словник синонімів Вусика
  7. базис — див. базис і надбудова Філософський енциклопедичний словник
  8. базис — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  9. базис — БА́ЗИС, у, ч. 1. філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя націй (Ком. Укр., 1, 1962, 33). Словник української мови в 11 томах
  10. базис — рос. базис (латин. basis — основа, підґрунтя) — 1-У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом тор-гів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки, витрат обігу тощо. Eкономічна енциклопедія